З березня 2026 року в Україні з’являються нові канали продажу безрецептурних лікарських засобів — автозаправні станції та поштові відділення.
Що змінить продаж безрецептурних ліків на АЗС та у поштових відділеннях.
Уряд дозволив реалізацію OTC-ліків на автозаправних станціях, а державний оператор поштового зв’язку запускає сервіс «Укрпошта.Аптека» з доставкою медикаментів у поштові відділення по всій країні.
На перший погляд це виглядає як потенційний виклик для аптечної роздрібної торгівлі. Проте, якщо подивитися на структуру фармацевтичного ринку, масштаб можливих змін виглядає значно скромніше.
Сьогодні приблизно половину аптечного товарообігу формують безрецептурні препарати — близько 48%. Іншу половину становлять рецептурні лікарські засоби, які можуть продаватися виключно через аптеки. Більш того, динаміка попиту останніх років показує поступове зміщення структури ринку саме у бік рецептурного сегмента. У 2025 році продажі OTC у натуральних одиницях скоротилися більш ніж на 4%, тоді як рецептурні препарати продемонстрували невелике зростання.
Ще один важливий фактор — географія фармацевтичного споживання. Близько двох третин аптечного товарообігу формують великі міські агломерації, де проживає найбільш платоспроможне населення. Саме тут сконцентрована найщільніша аптечна мережа. Наприклад, у Києві працює близько 1800 аптек, тоді як кількість поштових відділень становить приблизно 170. У таких умовах альтернативні канали продажу навряд чи можуть створити серйозну конкуренцію аптечній інфраструктурі.
Важливо враховувати й поведінку покупців. На відміну від більшості товарів повсякденного попиту, лікарські засоби зазвичай купують цілеспрямовано — після появи симптомів або за рекомендацією лікаря чи фармацевта. Саме тому аптека залишається природною точкою купівлі медикаментів. Продажі на автозаправках, навпаки, базуються переважно на імпульсивному попиті, що значно обмежує потенціал такого каналу для фармацевтичного ринку.
Реальний ефект нових каналів продажу може проявитися насамперед у невеликих населених пунктах, де аптечна інфраструктура розвинена слабше. Саме тут доставка лікарських засобів через поштові відділення або продаж базових препаратів на АЗС можуть частково компенсувати нестачу аптек.
Однак ці території формують лише близько третини загального роздрібного товарообігу і характеризуються нижчою купівельною спроможністю населення.
З урахуванням цих факторів навіть досить агресивний розвиток нових каналів продажу навряд чи призведе до суттєвого перерозподілу фармацевтичного ринку. Найбільш реалістична оцінка — перехоплення приблизно 2–4% продажів у сегменті безрецептурних препаратів. У масштабах всього аптечного ринку це означає потенційне скорочення товарообігу приблизно на 1–2%.
Інакше кажучи, нові канали продажу, скоріше, розширять доступність базових медикаментів у віддалених населених пунктах, ніж змінять баланс фармацевтичного ринку. Аптеки залишаються ключовою інфраструктурою системи обігу лікарських засобів — передусім завдяки рецептурному сегменту та професійній фармацевтичній консультації.
Сергій Єрьоменко