Підсумки дев’яти місяців 2023 року
От і пролетіли дев’ять місяців поточного року. Нічого дивного, крім того, що ринок міцно тримається вже майже два роки після початку нашестя орди. Суттєво скоротилась чисельність населення, і це відбивається на корелюючих значеннях споживчого попиту, який невпинно падає. Але на тлі цих процесів змінюється не тільки кількісна складова, але й структурна. Кошти покупців потрошку змінюють напрям свого руху, поступово перетворюючи парадигму аптечного бізнесу у бік акцентів на профілактику захворювань і здорового способу життя. Розглянемо це більш ретельно.
Для розуміння того, що відбувається, трішки теорії.
Щоб пояснити явище, яке ми розглядатимемо, зупинимось на деяких ключових моментах.
Об’єм продажів (SVi) в національній валюті за дев’ять місяців склав 125.992.187 тис. грн. За аналогічний період минулого року (SVo) — 103.646.137 тис. грн.
Темп приросту роздрібного аптечного товарообігу — (GRsv) 21,6%.
В абсолютному вимірі це зростання склало:
125.992.187 — 103.646.137 = 22.346.051 тис. грн.
Тобто зростання товарообігу в порівнянні з аналогічним періодом минулого року склало 22 мільярди 346 мільйонів п’ятдесят одну тисячу гривень. От саме цю так звану “дельту” товарообігу і розглянемо детально.
Здавалося б, в країні йде війна, а тут така солідна дельта. Це добре чи погано? Насправді, не все так вражаюче, як здається. Розглянемо це за допомогою відомої в економіці моделі факторного аналізу. З певними припущеннями приймається, що на товарообіг впливають такі фактори, як зміна ціни (Dp — індекс ціни — інфляційний), зміна споживчого попиту (Dq — індекс попиту), фактор впливу товарів, що не продавалися в минулому періоді і продавалися в поточному (умовно — нові Dn ) і фактор впливу товарів, що продавалися в минулому періоді і не продавались в поточному (Do).
Щоб подивитися, як же розподілилися гроші під впливом перерахованих факторів, розглянемо так звану адитивну модель, де результат розглядається як сума складових. В деталі розрахунків вдаватися не будемо, лише зазначимо наступне:
Dsv = Dp + Dq + Do + Dn
В грошовому вимірі (тисяч гривень) це виглядає так:
22.346.051 = 20.263.655 + 306.792 + 2.220.130 — 444.526
Тобто зростання роздрібного аптечного товарообігу на 22 мільярди гривень відбулося головним чином за рахунок інфляційних процесів. Інфляційна компонента склала більше ніж 20 мільярдів гривень. Це ті кошти, які в кінцевому підсумку не отримав ані аптечний бізнес, ані покупці. Щоб це значення співставити з загальнодержавними цифрами з інфляції, скажу, що інфляція в аптечному сегменті склала 1.196 або 19,6% в співставленні з аналогічним періодом минулого року. Це вище, ніж в цілому в економіці України.
Відзначимо, що в останні часи інфляція (в аптечному бізнесі) зменшується, і не такими темпами, як в державі в цілому. Але це вже інша історія, що виходить за межі подій, які ми розглядаємо.
Доволі цікавою складовою є кошти, які йшли за попитом. При тому, що темп приросту товарообігу в натуральному вимірі зі зрозумілих причин зменшився і, на жаль, не думає зупинятись. Сума коштів, що впливали на товарообіг за рахунок попиту, склала більше ніж 306 мільйонів гривень. І це ті кошти, які позитивно вплинули на фінансовий результат учасників аптечного бізнесу. Це вже були не “дуті” кошти.
До речі, зменшення товарообігу в натуральному вимірі (GRtu) склало 6,6%
Товари, які не продавалися в аналогічному періоді минулого року і з’явилися у продажу зараз, також суттєво додали до позитивного фінансового результату роздрібного бізнесу. Їх вклад склав більше ніж 2,2 мільярди гривень.
Товари, що в силу різних причин не продавалися в поточному періоді (Do), “забрали” з собою 444.5 мільйона гривень.
Ось таким чином склались ті 22.3 мільярда гривень, що заробив аптечний ринок в порівнянні з минулим роком.
Можна було б таким же чином розглянути процес подорожчання середньозваженої ціни, але, думаю, це буде зовсім нудно.
Тому — дуже конспективно (часові рамки і умови ті ж самі).
Середньозважена ціна (Dpw) зросла на 32,40 грн (GRpw = 30,1%) від 106,74 грн. до 138,78 грн. (138,78 — 106,74 = 32,4 грн.). Левова частка зростання ціни відбулася за рахунок інфляційної складової — все ті ж 19,6%. В грошах це 22,6 грн. Але решта зростання відбувалася за рахунок так званих “структурних зсувів”: простіше кажучи, за рахунок зміни структури попиту (ціни зростали — попит падав). Сукупний вплив цього процесу на збільшення ціни склав майже 9 гривень в структурі ціни (8,98 грн.). Тобто інфляційна складова і зміни структури попиту разом склали 22,61 + 8,98 = 31,59 грн.
Решта впливу (0,44 грн.) прийшлася на зміни структури аптечного портфелю.
І тепер трохи цікавого. Подивимось, як рухалися кошти через ключові товарні групи, що певним чином демонструє поступову зміну уподобань українських покупців. Власне, для цього і була витрачена увага читача на теоретичні складові.
Погляд через призму інфляції — на Мал. 1.
Бачимо, що головним джерелом коштів є група “Лікарські засоби”. Зростання товарообігу на 16 мільярдів гривень відбулося за рахунок “дутих” коштів і склало більше ніж 15,7 мільярда гривень. Тобто бізнес майже в збиток.
Набагато краще виглядає ситуація в групі “Дієтичні добавки”.
Для ще більшої повноти картини подивимось, як же рухалися кошти за рахунок зміни споживчого попиту — Мал. 2.
Ми бачимо, що безперечним лідером в частині руху коштів є група “Дієтичні добавки”.
За рахунок зростання споживчого попиту через це “русло” потік збільшився на 1,8 мільярда гривень. Роздрібний товарообіг в групі збільшився на 49,3%. Причому інфляційна складова була менша за ринок (17,3%). А головний дохід формувався за рахунок суттєвого зростання споживчого попиту (21,6%).
Аналогічне зростання, але в суттєво менших об’ємах за рахунок попиту було в сегменті “Мінеральна вода”. Зростання склало більше ніж 118 мільйонів гривень.
В решті сегментів зростання товарообігу за рахунок попиту носило від’ємний характер, що і призвело до “скромних” показників при узагальнені даних приросту товарообігу.
Сукупно, як видно з таблиці, ми отримаємо всі ті ж 306,7 мільйона гривень.
Загальна картина індексного аналізу роздрібного аптечного товарообігу наведена на малюнку 3.
Рух коштів за рахунок зміни структури аптечного портфелю (товари, що прибули — Dn, та вибули — Do) читач може проаналізувати самостійно, бо логіка зберігається та ж сама, що і в прикладах, наведених вище.
Звичайно ж, картина стає ще більш цікавою, коли починаєш аналізувати зміни руху коштів на рівні конкурентних класів. Але так можна дуже сильно зануритись, бо таких товарних класів у роздрібному аптечному бізнесі — сотні.
Всім успіхів, удачі, перемоги та миру!
Сергій Єрьоменко